ПОРАДИ БАТЬКАМ ПО ХАРЧУВАННЮ

Поради батькам
Сім батьківських заповідей.

· Не вважайте дитину своєю власністю - вона Божа.

· Любіть її такою, якою вона є, навіть якщо вона не надто талановита, не в усьому досягає успіху.

· Не очікуйте, що вона виросте саме такою, якою хочете ви, - допоможіть їй стати собою.

· Запам’ятайте: найголовніший ваш обов’язок – розуміти і утішати. Ви – не суддя, не приклад для наслідування, а людина, на грудях якої можна виплакатись і в п’ять, і в п’ятдесят років.

· Не переймайтесь, якщо ви не можете чогось зробити для сина чи дочки. Гірше, якщо можете, але не робите.

· Усвідомте: для дитини зроблено замало, якщо зроблено не все.

· Не очікуйте на вічну вдячність: ви дали життя своїй дитині, вона віддячить вашим онукам.

Пам’ятка батькам від дитини
Дитячі прохання:

· Окрім їжі, дайте мені тепло, сердечність, безпечний спокій і вашу любов.

· Дозвольте втішатися моїми замислами в цьому дивному світі постійних змін.

· Дозвольте в міру моїх сил сідати, ставати, ходити, бігати, лазити, стрибати.

· Не кажіть, що я співаю, бавлюся чи експериментую «забагато», «задовго», «часто».

· Дозвольте мені ставити запитання й отримувати відверті відповіді, а також експериментувати, шукати й досліджувати.

· Не карайте мене, коли я і так переживаю через невдачу, сама ж бо невдача є вже карою для мене.

· Говоріть до мене очима, серцем, посмішкою, вашими руками: ваші слова не завжди для мене зрозумілі.

· Нехай довкола мене живуть гарні, ніжні й лагідні люди.

· Нехай панує мир – передумова мого розвитку.

· У вашій хаті дайте мені у власність один куточок, частинку вашої уваги й вашого часу.

· Навчіть мене розуміти й відчувати красу, тішитися й радіти з усього, хоча б і з найбільшої дурнички.

· Підтримуйте і заохочуйте мене до праці, навіть і тоді, коли я роблю сотню помилок.

· Будьте терплячізі мною, я ж бо є тільки дитиною і учнем.

· Надайте мені частину відповідальності, відповідну до моїх сил і можливостей.

· Навчіть мене брати участь у забавах, заняттях, у праці.

· Зробіть так, щоб у мене була можливість відчути свою значущість і потрібність для вас, своє місце у планах родини й школи.

· Будьте до мене доброзичливими, лояльними, то я навчусятак само віддячувати іншим людям.

· Покажіть, як дотримуватися обіцянки й даного слова.

· Нехай ніколи не боятимуся втратити вашу любов.

· Не передавайте мені ваші острахи і побоювання.

· Допоможіть мені перемагати біль, марні забаганки, тішитися майбутніми радощами.

· Навчіть мене знаходити рівновагу, коли ви на мене гніваєтеся; не боятися вашого гніву, коли він справедливий і виправданий.

· Не розбещуйте мене, бо цим ви мене псуєте. Я дуже добре знаю, що не обов’язково надавати мені все, що я вимагаю. Я просто випробовую вас.

· Не бійтеся бути вимогливими зі мною. Я надаю перевагу саме такому підходу. Це дозволяє мені самовизначатись.

· Не покладайтеся на силу в стосунках зі мною. Це привчить мене до того, що реагувати слід лише на силу. Я відгукуюсь із більшою готовністю на ваші ініціативи.

· Не будьте непослідовними. Це збиває мене з пантелику й змушує вперто намагатись у всіх випадках залишити останнє слово за собою.

· Не давайте обіцянок, яких ви не зможете виконати, - це похитне мою віру у вас.

· Не піддавайтесь на мої провокації, коли я кажу або роблю щось тільки для того, щоб роздратувати вас, а то надалі я намагатимуся досягти ще більших перемог.

· Не засмучуйтесь занадто від моїх слів: «Я вас ненавиджу». Я не це маю на увазі. Я просто хочу, щоб ви пошкодували за тим, що зробили.

· Не змушуйте мене почувати себе меншим, ніж я є насправді. Я відіграюся вам за це, ставши «плаксою».

· Не робіть для мене й за мене те, що я в змозі зробити сам, або інакше я використовуватиму вас як обслугу.

· Не дозволяйте моїм поганим звичкам притягувати до мене надмірну частку вашої уваги. Це тільки надихне мене на продовження такої поведінки.

· Не нарікайте на мене в присутності сторонніх людей. Я зверну більше уваги на ваше зауваження, якщо ви скажете мені все спокійно віч-на-віч.

· Не намагайтеся обговорювати мою поведінку в самий розпал конфлікту.

Профілактика насильства у сім'ї: /Files/images/30_catalog.gif

Безпека в мережі Інтернет

Формально складена угода не буде виконуватися! Регулярно вносьте до неї зміни. Не забувайте перевіряти виконання угоди дитиною. Як це робиться? Ознайомтеся з додатковою інформацією: Засоби батьківського контролю.
Як навчити дітей відрізняти правдиву інформацію від неправдивої

Слід пояснити дітям, що потрібно критично ставитися до отриманих з Інтернету даних, адже опублікувати там інформацію може будь-яка людина.

Поясніть дитині, що практично кожна людина може створити свій сайт і при цьому ніхто не контролюватиме, наскільки правдивою розміщується там інформація. Навчіть дитину аналізувати та перевіряти все те, що вона бачить у Мережі.

Як це пояснити дитині

• Починайте пояснювати дитині, коли вона ще порівняно мала. Адже сьогодні навіть дошкільнята успішно використовують Інтернет, а значить, потрібно якомога раніше навчити їх відокремлювати правду від брехні.

• Не забувайте розпитувати дитину про побачене в Інтернеті. Почніть з обговорення того, для чого служить той чи інший сайт.

• Переконайтеся, що ваша дитина може самостійно перевірити прочитану в Мережі інформацію, скориставшись іншими джерелами, наприклад, іншими сайтами, журналами . Привчіть дитину радитися з вами, не уходьтн від дитячих проблем.

• Привчайте дитину використовувати різні джерела інформації, наприклад, бібліотеки, і подаруйте їй енциклопедію на диску, скажімо «Енциклопедію Кирила і Мефодія» або Microsoft Encarta.

• Навчіть дитину користуватися пошуком в Інтернеті. Наприклад, привчіть її використовувати декілька пошукових машин.

• Поясніть дитині, що таке расизм, фашизм, міжнаціональна та релігійна ворожнеча. Незважаючи на те ,що такого роду інформацію звичайно можна заблокувати за допомогою спеціальних програмних фільтрів, не варто сподіватися на те, що вам вдасться відфільтрувати всі сайти, на яких вона міститься.

Чи може ваша дитина стати інтернет-залежною

Інтернет - це чудовий засіб спілкування, особливо для сором'язливих дітей, що зазнають труднощів при спілкуванні. Адже ні вік, ні зовнішність, ні фізичні дані тут не мають значення. Проте його часте відвідування нерідко призводить до формування інтернет-залежності. Усвідомити дану проблему досить складно до тих пір, поки вона не стає дуже серйозною. Та й сам факт наявності такої хвороби не завжди і не всіма визнається. Що ж робити?

Виробіть правила використання домашнього комп'ютера і намагайтеся встановити такі часові обмеження на роботу в Інтернеті, щоб у дитини залишався час для інших занять і, головне, для фізичної активності. Комп'ютер доцільно розміщувати не в дитячій кімнаті, а в кімнаті для дорослих. Тоді у вас буде більше можливостей наглядати за тим, що дитина на ньому робить. Зрештою, проаналізуйте свою поведінку - чи не занадто багато часу ви проводите в Інтернеті.

Використання псевдонімів (ніків) з метою безпеки

В Інтернеті люди часто використовують псевдоніми для захисту своєї реальної особистості. Спілкування під псевдонімом забезпечує безпеку: з користувачем неможливо зв'язатися, поки він сам не надасть свою контактну інформацію. Така анонімність може, тим не менш, привести до недоречний поведінки людей і до лихослів'я. Дискусійні групи часто можуть складатися з групи зареєстрованих користувачів.

Паролі мають бути секретними

Користувачам часто доводиться створювати персональний профіль або обліковий запис, щоб взяти участь в інтерактивному обговоренні. Профіль являє собою опис користувача, наприклад, ідентифікатор або псевдонім, який використовується при обговоренні. В якості захисту профілю зазвичай застосовуються паролі, які дозволяють запобігти використання облікового запису іншими людьми. Краще завжди тримати свій пароль у секреті.

Недоторканність особистого життя - що слід і що не слід розповідати про себе?

В Інтернет-чатах діти можуть спілкуватися з іншими дітьми і заводити нових друзів, що має на увазі обмін певної особистої інформацією. Не слід розголошувати в Інтернеті особисту інформацію, за якою можна встановити особу дитини, або контактну інформацію (повне ім'я, поштову адресу та номер телефону). Для захисту конфіденційності в Інтернеті також необхідно розуміти, яким чином може бути використана інформація, що надається. Особистість людини можна також встановити, зв'язавши різні типи наданих даних (наприклад, назва школи, спортивного клубу, місця проживання тощо). Інформація про фінансове благополуччя сім'ї може спричинити небезпеку. Необхідно мати на увазі, що інколи люди не представляються дітьми, в реальному житті є неповнолітніми.

Будьте обережні при розголошенні контактних даних або іншої особистої інформації. Будь-які відправлені фотографії або розкриті незнайомцю особисті відомості можуть стати загальнодоступними в Інтернеті. Інтерактивні щоденники можуть надовго стати доступними для прочитання широкою громадськістю. Після публікації в Інтернеті тексту або фотографії їх неможливо контролювати. Їх можна легко скопіювати в безліч різних місць, і їх повне видалення може виявитися неможливим. З фотографії можливо змоделювати зображення непристойного характеру, поширювати в мережі або шантажувати.

Рекомендації

• Обговоріть з дітьми небезпечні наслідки надання особистої інформації.

• Особисту інформацію рекомендується приховувати в багатьох ситуаціях.

• Користувачам ніколи і нікому не слід повідомляти паролі , навіть давнім друзям. Крім того, пароль необхідно регулярно міняти.

• Інтернет є громадським місцем. Перед публікацією будь-якої інформації або своїх фотографій (а також фотографій інших людей) слід пам'ятати, що будь-хто зможе отримати доступ до цієї інформації. Щоб з'ясувати, яка інформація про вас доступна в Інтернеті, використовуйте пошуковий модуль (наприклад, пошуковий сервер www.live.com) і в якості пошукового слова введіть власне ім'я.

• Дітям повинна бути надана можливість поговорити з батьками про негативний досвід, здобутий в Інтернеті.

Коментарi

Зображення завдання reCAPTCHA
Оновити текст Отримати аудіозапис Довідка


УВАГА!!! З 5 по 23 жовтня 2012 року відбудуться Інтернет-збори батьків першокласників.

Питання для обговорення

1. Умови навчання моєї дитини у 1 класі:

- влаштовують повністю________;

- Влаштовують частково________;

не влаштовують_________.

2. Забезпечення першокласників підручниками:

- забезпечені повністю________;

забезпечені частково________;

не забезпечені_________.

3. Якість підручників для першого класу:

- задовольняє повністю_______;

- задовольняє частково_______;

- не задовольняє_________.

4. Організація харчування першокласників:

- задовольняє повністю_______;

- задовольняє частково_______;

- не задовольняє_________.

5. Необхідність функціонування групи продовженого дня учнів перших класів:

- функціонування групи продовженого дня необхідне_________;

- функціонування групи продовженого дня частково________;

- немає потреби організовувати групу продовженого дня учнів 1 класів_______;

- інше_________.

6. Якою має бути група продовженого дня учнів 1 класу?

- для кожного класу окремо ("клас-група")_________;

- одна - на паралель класів________;

- різновікова група продовженого дня (для учнів 1-4 класів)_________;

- інше_______.

7. Що, на Ваш погляд, впливає на здоров'я дитини в цей період навчання?

8. Організація уроків фізичної культури в 1 класі:

- задовольняє повністю_______;

- задовольняє частково_______;

- не задовольняє_________;

- інше________.

9. Безпека перебування Вашої дитини в школі:

- задовольняє повністю_______;

- задовольняє частково_______;

- не задовольняє_________;

- інше________.

10. Організація навчання учнів іноземної мови з 1 класу:

- задовольняє повністю_______;

- задовольняє частково_______;

- не задовольняє_________;

- інше________.

11. Оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів має бути:

- словесним (без балів)_____;

- у балах________;

- інше_______.

12. Якою Ви бачите співпрацю педагогічного та батьківського колективів?

13. Яких результатів Ви чекаєте від навчання дитини в початковій школі?

14. Як, на Вашу думку, можна поліпшити організацію навчально-виховного процесу в перших класах.

/Files/images/RISHENNYA.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 300