Роль шкільної бібліотеки у формуванні національно-патріотичного виховання

Вдихнути в юну істоту душу громадянина – це значить передати не тільки радість, захоплення, гордість за все те, що становить собою наші святині, а й сердечний біль, тривогу, турботу за долю цих святинь – свободу і незалежність, честь і велич, багатство і славу нашої улюбленої Вітчизни.

В.О.Сухомлинський

Ці слова В.О.Сухомлинського – видатного педагога, громадянина − можуть слугувати орієнтиром у національно-патріотичному вихованні молодого покоління. Утвердження громадянських цінностей, виховання почуття патріотизму, відданості справі зміцнення державності, активної громадянської позиції є одним із найважливіших пріоритетів загальноосвітніх шкіл. До цієї важливої місії долучаються і шкільні бібліотеки, які бібліотечними засобами сприяють формуванню у підростаючого покоління патріотичних почуттів, формуванню громадянськості.

Який же патріотизм, з якими якостями і рисами ми повинні формувати у дітей? Серед характерних ознак патріотизму визначається:

розуміння і сприйняття української ідеї;

сприяння розбудові державної незалежності;

засвоєння національних цінностей: української культури, мови;

прищеплення шанобливого ставлення до історичної пам’яті.

Метою національно-патріотичного виховання є формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття любові до України, пошани до видатних вітчизняних історичних діячів, готовності до виконання громадянських і конституційних обов'язків. Виховання молоді на кращих прикладах життя борців за становлення української державності є одним з найбільш важливих шляхів формування історичної пам’яті. Патріотичне виховання юних сприяє донесенню до них правдивої інформації про героїчне минуле українського народу. Сьогодення ставить перед бібліотечними працівниками важливе і невідкладне завдання – виховати свідомого громадянина, патріота рідної землі, який володіє всіма перерахованими вище якостями. Ефективність національно-патріотичного виховання залежить від форм і методів його організації. Пріоритетну роль у національно-патріотичному вихованні мають відігравати активні форми, що стимулюють творчість, ініціативу, самостійне та критичне мислення. До активних форм належать різноманітні види дискусій, ситуаційно – рольові ігри, ігри-драматизації, “мозкові атаки”, інтелектуальні аукціони, бліц-турніри, веб-екскурси в історію, слайд- вернісажі, слайд-екскурси, віртуальні виставки, бібліомедійні уроки, подорожі віртуальними енциклопедіями, історичні часописи. Не треба нехтувати і традиційними бесідами, диспутами, лекціями, конференціями, вікторинами, конкурсами, усними журналами, різними формами роботи з книгою та періодикою.

Гордість за свою землю, свій народ, а значить, і національна свідомість формується лише за умови, коли людина добре знає історію і культуру рідної держави. Вивчення їх сприяє оволодінню читачами-дітьми знань про походження української нації, історичне минуле українського народу, його героїчні і трагічні сторінки. Особливе місце в вітчизняній історії займає тривала боротьба українського народу за свою державність, волю і незалежність. Виходячи з цього, шкільні бібліотеки висвітлювання саме цих процесів мають вважати одним з головних напрямів своєї роботи з читачами. Ці заходи повинні проводитися постійно і не носити тимчасового характеру.

Ці завдання бібліотекарі вирішують як традиційними бібліотечними формами, так і використовуючи сучасні інформаційні технології. При цьому ці форми роботи повинні ненав’язливо спонукати школярів до читання високодуховної літератури, розкриваючи разом з ними:

- красу й милозвучність української мови;

- неповторність і в той же час вразливість природи рідного краю, підводячи читачів до усвідомлення себе її частинкою;

- традиції українського народу, історію боротьби за свою незалежність;

- кращі морально-етичні якості людини.

У творчому тандемі з педагогами бібліотекарі намагаються донести до серця і розуму дитини, що патріотизм виявляється в любові до Батьківщини, свого народу, турботі про його благо, повазі до українських звичаїв і обрядів, відчутті своєї належності до України, усвідомленні спільності власної долі з долею Батьківщини, досконалому володінні української мовою, усвідомлення моральних та культурних цінностей, знання історії, звичаїв, обрядів, символіки.

У процесі реалізації даних напрямків бібліотекарі у тісній співпраці з педагогічним колективом широко залучають учнів до духовних, історичних культурних традицій українського народу, до його ремесел, образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва через книгу, організацію дослідницько-пошукової діяльності.

Важливим аспектом у вихованні патріотизму є популяризація літературного надбання письменників рідного краю, зокрема хрестоматії творів письменників. Бібліотекарі через світ книг розкривають читачам сторінки історичного минулого і сьогодення українського народу, його культурної й духовної спадщини, намагаються показати красу і велич рідної природи та людей, закоханих у свій край. Бібліотекарі повинні широко популяризувати літературний потенціал свого краю, організовувати голосні читання та обговорення літературних творів, творчі зустрічі з письменниками-земляками.

Завдяки цій роботі задовольняється багато дитячих інтересів, тут нерідко загоряється вогник, що пробуджує мрію, та справжні патріотичні почуття.

Досвід школи з національно-патріотичного виховання

Національно-патріотичне виховання учнів – важлива складова формування свідомої розвиненої особистості, яка здатна переосмислити уроки минулого, сприяти формуванню сучасного позитивного іміджу країни, знати та вивчати історію свого краю. Враховуючи особливості поточного навчального року, суспільно-політичні умови, в яких перебуває наша держава, виховання свідомих громадян своєї країни, формування у них почуття національної гідності та патріотизму, відповідальності за майбутнє України, ознайомлення з прикладами відданого служіння своєму народу набуває першочергового значення для кожного вчителя. Відповідно методичних рекомендацій з патріотичного виховання (Лист МОН України від 27.11.2014р.№ 1/9-61) ,патріотичне виховання має наскрізно пронизувати весь навчально-виховний процес, органічно поєднувати національне, громадянське, моральне, родинно-сімейне виховання, сприяти формування у дітей та їх батьків національних та загальнолюдських цінностей. На виконання річного плану роботи школи, планів виховної роботи з учнями, які складають класні керівники, протягом навчального року було проведено цикл виховних заходів до Дня партизанської слави, до Дня українського козацтва, до річниці вшанування жертв голодоморута політичних репресій для учнів 1-9 класів, річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників. Для учнів початкових класів вчителями обираються найбільш ефективні форми роботи з урахуванням віку дітей: конкурсі віршів, прислів’їв та малюнків, перегляд тематичних презентацій, ігри - подорожі «Символи України», екскурсії рідним селом, спортивні змагання юних козачат, а також години спілкування, ігри, уроки пам’яті та уроки мужності та ін. Пізнавальним був тиждень початкових класів, в рамках якого проведено цікаву інтелектуальну гру «Я люблю Україну» та конкурс малюнків «Я малюю Україну». Для учнів 5-9 класів вчителями проводилися уроки мужності, тематичні години спілкування, усні журнали, бесіди, огляди художньої літератури, музейні уроки та ін.

Потягом січня – лютого традиційно проведено Декаду національно-патріотичного виховання, в рамках якої пройшли змістовні, інформаційно-наповнені виховні заходи, спрямовані на виховання в учнів глибокої поваги до минулого свого народу, почуття єдності з тими, хто сьогодні виборює територіальну цінність і неподільність нашої Батьківщини, відстоює мир ціною власного життя:

- уроки мужності та уроки пам`яті до Дня Соборності України та Дня пам’яті героїв Крут;

- урок – реквієм до Дня пам’яті жертв Голокосту;

- музейні та бібліотечні уроки , - урок-реквієм до Дня вшанування Героїв Небесної Сотні та річниці Революції Гідності;

- проведено конкурс дитячих малюнків та обладнано виставку «Ми – за мир в Україні»;

У лютому в школі проходить Декада рідної мови.

Пропаганда багатої культурної спадщини українського народу, знайомство учнів з найкращими зразками театрального, музичного мистецтва, творчістю українських письменників відбувається на заняттях театрального, хореографічного, поетичного гуртка, які працюють в школі, через участь школярів у літературних, творчих конкурсах та фестивалях.

Ефективне національно-патріотичне виховання школярів в школі, в родині – запорука формування в учнів усвідомлення власної причетності до майбутнього рідного краю, свого народу, своєї держави, розуміння необхідності дотримання конституційних і правових норм, набуття ними соціального досвіду, формування у молоді міцної громадянської позиції, прагнення до виявів відповідальної патріотичної поведінки, зміцнення світогляду справжнього патріота України. У цьому педагогічний колектив школи вбачає своє головне завдання.

Громадянське виховання в бібліотеках

(методичні поради).

Поблема виховання громадянина – патріота постала перед людством тоді, коли виникла перша держава. І актуальною вона буде до тих пір, поки держава існуватиме як соціальний інститут.

Адже існує пряма залежність між державою і людиною. Якісно нову демократичну державу можуть створити лише свідомі громадяни, які люблять Україну, свій народ, націю і готові самовіддано служити їх інтересам.

Виховання у молодих поколінь почуття любові до Батьківщини, відданості справі зміцнення державності, активної громадянської позиції нині визначені проблемами загальнодержавного масштабу.

Мета й завдання громадянського виховання.

- визнання й забезпечення в реальному житті пріоритету прав людини як гуманістичної цінності та єдиної норми всіх людей без будь-яких дискримінацій, на чому будується відкрите, демократичне, громадянське суспільство;

- усвідомлення взаємозв’язку між ідеями індивідуальної свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю;

- формування національної свідомості, усвідомлення належності до рідної землі, народу, визнання духовної єдності поколінь та спільності культурної спадщини;

виховання почуття патріотизму, відданості в служінні Батьківщині;

- утвердження гуманістичної моралі та формування поваги до таких цінностей, як свобода, рівність, справедливість;

- формування соціальної активності особистості на основі таких соціальних умінь: готовності до участі в процесах державотворення, здатності до спільного життя і співпраці в громадянському суспільстві, готовності взяти на себе відповідальність; здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів, здатності до самостійного життєвого вибору на основі гуманістичних цінностей;

- працелюбності особистості, відповідальності за свої дії;

- формування політичної та правової культури засобами громадянської освіти, яка дає знання про політичні системи і владу на всіх рівнях суспільного життя; про закони та законодавчі системи; виховання поваги до Конституції України, законодавства, державної мови;

- розвиток критичного мислення, що забезпечує здатність усвідомлювати та відстоювати особистісну позицію в тих чи інших питаннях, уміння знаходити нові ідеї та критично аналізувати проблеми, брати участь у дебатах, уміння переосмислювати дії та аргументи, передбачати можливі наслідки дій та вчинків;

- уміння визначати форми та способи своєї участі в житті суспільства, спілкуватися з демократичними інститутами, органами влади, захищати і підтримувати закони та права людини, бути обізнаними зі способами соціального захисту;

- формування толерантного ставлення до інших культур і традицій;

- виховання негативного ставлення до будь-яких форм насильства; активне запобігання виявленню деструктивного націоналізму, шовінізму, фашизму, месіанських настроїв.

Плануючи комплекс заходів по громадському вихованню бібліотекар має чітко орієнтуватись в термінах – громадянин, громадянськість, громадянське суспільство, громадянське виховання.Сучасна законодавча і нормативна база в нашій державі визначає громадянина як людину, яка живе в демократичній країні і має конституційні невід’ємні громадянські права, свободи і обов’язки. Громадянин реалізує і захищає свої права і свободи, дотримується існуючого порядку і разом з тим вимогливо ставиться до влади, бере активну участь у громадському суспільно – політичному житті держави з метою захисту демократичних цінностей і громадянських свобод. Вихованню саме такого громадянина має сприяти сучасна бібліотека.

Громадянське суспільство – поняття, що вживається для означення сукупності існуючих у суспільстві відносин. Його існування втілюється у приватному житті громадян, у функціонуванні вільного ринку, у безперешкодному поширенні духовних, релігійних, моральних і національних цінностей, у добровільно сформованих асоціаціях та організаціях громадян, в усій різноманітності вільно здійснюваних ними міжособистісних зв’язків (сімейні, общинні, економічні, культурні, релігійні тощо).

Громадськість розглядається в сучасних умовах як готовність і здатність людини, громадянина до активної участі у справах суспільства й держави на основі глибокого усвідомлення своїх прав і обов’язків. Розуміння громадянськості як сукупності високорозвинених моральних якостей суб’єкта передбачає: зрілість політичної та правової свідомості; почуття патріотизму, причетності до історичної долі вітчизни та народу, усвідомлення себе як повноправного громадянина соціальної спільності, своєї країни.

Сьогодення ставить перед бібліотечними працівниками важливе і невідкладне завдання – виховати свідомого громадянина, патріота рідної землі, який володіє всіма перерахованими вище якостями.Ефективність громадянського виховання залежить від форм і методів його організації.

Пріоритетну роль у громадянському вихованні мають відігравати активні форми, що стимулюють творчість, ініціативу, самостійне та критичне мислення і базуються на принципі багатосторонньої взаємодії.

До активних форм належать різноманітні види дискусій, ситуаційно – рольові ігри, ігри-драматизації, “мозкові атаки”, інтелектуальні аукціони, метод аналізу проблемної ситуації.

Важливе місце посідає проектна робота: організація різноманітних проектів та компаній, видання газет і журналів в школі чи бібліотеці.

Не треба нехтувати і традиційними бесідами, диспутами, лекціями, конференціями, різними формами роботи з книгою та періодикою.

Радимо провести бесіди, уроки державності на теми: “Знати і поважати Герб своєї Вітчизни, її прапор і гімн”, “Державна символіка Батьківщини”, “Наша Вітчизна Україна”; огляди періодики: “Пульс планети”, “За текстами газет” та інші. Актуальні “Свято рідної мови”, Шевченківські читання, уроки мужності, зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни. Доречним будуть і заходи екологічного змісту, заходи, що сприяють вихованню правосвідомості та розвитку підприємницької ініціативи.

Л І Т Е Р А Т У Р А:
Арендарчук О.А. Ми – Українці// Позакласний час. – 2004. - №1-2. – С. 36-37.
Іова В.Ю., Люріна Т.І. Формування громадянської культури особистості: Навчально-методичний посібник. – Кам’янець-Подільський: Абетка, 2003. – 172 с.
Осипець Р. Критерії оцінки рівня сформованості національної самосвідомості особистості // Позакласний час. – 2004. - №1-2. – С. 23-24.
Павлова Л. Виховання свідомого громадянина України – головне завдання позашкільної освіти // Директор школи. – 2004. - №19. – С. 23-26.
Чорна К.І. Виховання громадянина, патріота, гуманіста: Науково-методичний посібник. – К.: ПП “Медіана”, 2004. – 60 с.
Чорна К.І. Виховання моральності громадянина // Шкільний світ. – 2003. - № 15 (квітень). – С. 1-2.

Пам"ятка призовнику

ПРИСЯГА

Військова освіта та наука